Чого не можна робити бітмейкеру
Так, саме так, як завжди були просвітлені, які беруться розповідати, як ти МУСИШ робити речі, кого поважати, як маєш звучати і навіть з ким маєш ладнати, бо це на 100% необхідно. Але є й низка речей, яких ти НЕ повинен робити у своїй кар'єрі, хобі, роботі чи чому завгодно, що ти вважаєш продюсуванням, і цей просвітлений це я, ну, я і SuperStar No, продюсер-мем.
Я знаю, що будуть люди, яким сподобається написане тут, люди, яким байдуже, і люди, яким не дуже сподобається, тому перш ніж читати далі, хочу пояснити: якщо тобі не подобається те, що я кажу, ти ще встигаєш вийти на свіже повітря у двір, вигуляти собаку, познайомитися з SuperStar No або подрочити чотири рази під деревом (я виділив це жирним, щоб ти прочитав як слід).
Якщо тебе це зачепило, це твоя проблема, не приходь потім з “та ти ж теж так робив”, “усі так роблять”, “я ідіот, і мене годують камінням”. Я прийшов поговорити про свою книжку і про досвід, який Я мав, роблячи речі, і якщо тобі це не подобається, то зроби ендоскопію, раптом у тебе там щось застрягло.
Очевидно, книжки в мене немає (поки що), хоча я впевнений, що міг би написати кілька і, що гірше, добре посміявся б за рахунок багатьох. Але годі, я тут не для того, щоб сміятися (принаймні не багато), тож до діла. А якщо ні, завжди можна відкрити сторінку Disneyland і купити квитки.
Дивись, мамо, я бродюсер
Я це знаю, ти це знаєш, і всі ми знаємо, що ти бітмейкер. Тож перш за все не будь увагодрочером, тобто не плач, якщо ніхто не звертає на тебе уваги. Якщо ніхто не звертає уваги, це не означає, що ти робиш щось не так або що ти поганий, це просто означає, що твій момент ще не настав: працюй далі й чекай, але не бігай по сайтах і журналах скаржитися чи поливати їх брудом за те, що тебе там не публікують, бо в підсумку ти виглядаєш як ідіот. Зазвичай фаза плачу виглядає так: надіслав матеріал > матеріал відхилили > зненавидів усіх. Не ненавидь того, хто сьогодні тебе не підтримує, бо завтра він може підтримати, будь розумним і терплячим, ідіотів ніхто не любить.
По-друге, НЕ БРЕШИ, хоча, ну, ти бітмейкер, і тут немає місця для “понтів” у тому, що ти кажеш чи не кажеш, бо врешті ти нічого не кажеш, ти продукуєш. MC зазвичай швидко розкривають і виводять на чисту воду, бо як їм легко розповсюджувати будь-яку дурницю, так само легко комусь їх зловити, і до того ж тут, в Іспанії, у них є мовний жарт (і я кажу жарт, бо це справді жарт, це набагато менша аудиторія, ніж у бітмейкера).
Кредити: PlayStation, CocaCola, Durex, Marlboro тощо…
Зазвичай той, хто бреше, робить це, бо шукає промоції чи публічності, а якщо він цього шукає, на те є причина. Це ніби полегшена версія увагодрочерів, хоча вони менше псують імідж продюсера (шкодять лише собі). Якщо ти колись бачив продюсера, який каже, що робив біти для Lil Wayne чи щось таке, раджу пошукати пісню або перевірити кредити у Wikipedia, DiscoGS чи AllMusic, посмієшся. Але уважно, бо є цілком порядні люди, які справді мають такі кредити, вчися їх розрізняти.
Ніколи не надсилай матеріал людям лише з власного інтересу, ми всі так колись робили, але я стою на своєму: не можна віддавати біт хлопцю, якого ти зовсім не знаєш, лише тому, що він відомий і ти думаєш, ніби він стане хорошим поштовхом для тебе і твого діла. У таких людей зазвичай уже є свої продюсери, дуже добре підібрані, ті, з якими вони збудували власне звучання, і до того ж витягнути їх звідти буде важко, їм буде справді непросто сприйняти тебе серйозно… Просто запитай себе: коли MC приходить просити в тебе біти, а ти його зовсім не знаєш, як ти це сприймаєш? Добре, так? Скільки тобі потрібно, щоб надіслати йому адресу PayPal чи номер рахунку? Ось тому не будь ідіотом і користуйся здоровим глуздом, може вийти добре… Звісно, але ідеально будувати особисті стосунки з артистами, нікому не подобається, коли його продюсує ідіот, хоч би який він був талановитий.
Заради SEO: Santiago Abascal type beat
Ще одна річ, яка теж важлива, і це протилежне до того, що кажуть багато людей… Копіювати не погано, навпаки, це дуже добре, і це також багато тебе навчить. Поясню: у кожного продюсера є свої прийоми, від басових ліній, які б'ють дуже сильно, гарного міксу і особливо мастерингу, драм-кітів, ніхто не знає звідки, дуже чистої різкості, яка дає конкретний колір, звуків і трюків, яких ні в кого немає… Коротше, у кожного продюсера свої техніки, які зазвичай дуже важко розгадати й зрозуміти, але це майже твій обов'язок навчитися робити те, що вміють інші, бо інакше ти нікуди не дійдеш.
Чим більше ти вчишся і чим ширший твій репертуар технік і варіантів підходу до біта, ТИМ КРАЩЕ, і як для того, щоб навчитися говорити, треба спершу слухати, так само і для того, щоб навчитися продукувати. Уважно, я не кажу копіювати чиїсь біти точно як є, це справді брудна справа, але ти маєш зламати собі голову, витягуючи з кожного те, що тобі подобається найбільше, щоб потім використати це самому, і збудувати чи розвинути власне звучання. Інакше будь-кому буде дуже важко (якщо не неможливо) впізнати твій біт, не побачивши назви (ой, довелося це сказати)… Тобто якщо ти пропонуєш те саме, що й усі, ти закриваєш собі двері і муситимеш вдаватися до брехні, плачу або розсилання матеріалу людям, які тебе не знають і не хочуть знати.
До речі, ось відео, яке мені дуже подобається. Коментарі відкриті, якщо хочеш проклясти моїх померлих родичів, обіймаю.
